
Правила адвокатской этики
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ
ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 01.10.99
м.Київ
м.Київ
Схвалено
Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури
при Кабінеті Міністрів України
1 жовтня 1999 року
протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. N 6/VI
Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури
при Кабінеті Міністрів України
1 жовтня 1999 року
протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. N 6/VI
Правила
адвокатської етики
адвокатської етики
Преамбула
Конституція України ( 254к/96-ВР ) в статті 59 проголосила
щонайважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права
на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при
вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Роль єдиного незалежного професійного правозахисного
інституту, який покликаний захищати права та свободи, представляти
законні інтереси особи в державних владних структурах на
закріплених Законом України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) принципах
верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму та
конфіденційності, реалізується адвокатурою в складній системі
правовідносин. Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності
виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, по відношенню до:
- клієнтів;
- судів та інших державних органів;
- адвокатури в цілому та окремих адвокатів;
- суспільства в цілому.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження
адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним
стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер
обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність
збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з
інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності
і верховенства права.
Успішне досягнення мети саморегуляції професійної поведінки
адвокатів на такому високому рівні, який передбачає врахування
складного співвідношення різнопланових обов'язків адвоката, їх
пріоритетів та конкретного втілення в ситуаціях, коли такі
обов'язки вступають в суперечність один з одним, а також
відшукання шляху їх реалізації, що оптимально відповідає
покликанню і статусу адвокатури, диктує необхідність встановлення
правил професійної адвокатської етики, які мають стати путівником
адвоката в обранні належних варіантів професійної поведінки.
Вироблення адвокатурою і дотримання адвокатами особливих
деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською
спільнотою як необхідна наріжна передумова повноцінного
функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної
ролі в демократичному суспільстві.
Закон України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) передбачає
дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних
зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу
адвоката України.
Виходячи з наведених міркувань, були вироблені ці Правила з
метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української
адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також
загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у
міжнародному адвокатському співтоваристві.
Вони покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів
України при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх
багатоманітних професійних прав і обов'язків відповідно до
статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності,
визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України
"Про адвокатуру" та іншими законодавчими актами України, а також
мають закріпити єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів
поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні
кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури при оскарженні
дій адвоката як таких, що порушують присягу адвоката через
порушення Правил адвокатської етики.
Скачать полный текст:
Правила адвокатської етики. від 01.10.99 м.Київ

УКР
РУС





